Системи антизледеніння, що використовують нагрівальні кабелі Nexans TXLP (DRUM), при врахуванні особливостей конструкції покрівлі, дозволяють:

– виключити утворення намерзання й бурульок при оптимальних капітальних витратах і незначному енергоспоживанні;

– забезпечити працездатність системи організованого водостоку протягом зими та міжсезоння;

– виключити протікання, пошкодження фасадів будівель і споруд;

– виключити механічну очистку покрівлі, що підвищує термін служби покриття покрівлі.

Система включає в себе:

– нагрівальну частину, що складається з нагрівальних кабелів Nexans TXLP BLACK(DRUM) і аксесуарів для їх кріплення на даху, і безпосередньо виконує завдання перетворення опадів у вигляді снігу або інею в воду аж до їх повного видалення;

– розподільчу та інформаційну мережу, що забезпечує живлення для всіх елементів гріючої частини і проведення сигналів від датчиків до щита системи управління; до складу системи входять силові та інформаційні кабелі, відповідно до умов роботи на покрівлі, розподільні коробки і кріпильні елементи;

– систему управління, яка містить шафу управління, спеціальні терморегулятори, датчики температури, опадів і води, пускорегулюючу і захисну апаратуру, відповідну до потужності системи і класу виконання шафи управління.

Нагрівальні кабелі Nexans TXLP BLACK(DRUM) – основний елемент системи антизледеніння, що забезпечує їх ефективність і надійність.

Нагрівальні кабелі Nexans TXLP BLACK(DRUM) для систем антизледеніння відповідають наступним вимогам:

– Стійкі до атмосферних опадів, сонячної радіації, дії негативних і позитивних температур, які можуть досягати – 40 º С взимку і + 90 º С (на покрівлі) влітку;

– Мають досить високу механічну міцність, щоб протистояти навантаженням від снігу та льоду;

– Мають лінійну теплову потужність, достатню для ефективного танення снігу (не менше 23 Вт/м);

– Відрізняються високими електроізоляційними властивостями з метою забезпечення системи електричною безпекою; нагрівальні кабелі, що встановлюються на дахах, мають двошарову теплостійку електричну ізоляцію і металевий екран.

Типові зони які потрібно обігрівати.

До типових зон покрівлі, що обігріваються відносимо:

– водостічні труби на всю довжину;

– водостічні жолоби і лотки;

– водостічні воронки і зони навколо них площею близько 1 м2;

– вузли входу жолобів у водостічні труби;

– розжолобок (внутрішній кут,що утворюється в місці стикування двох схилів), інші примикання до площини покрівлі;

– карнизи дахів;

– крапельники;

– поверхні плоских дахів і бетонних водостічних лотків;

– дренажні та водозбірні лотки в ґрунті під водостічними трубами.

Обігрівальні зони для конкретної покрівлі визначаються на самому початковому етапі проектування системи, виходячи з вимог замовника, аналізу процесів льодоутворення на покрівлі і в системі водостоків, наявного досвіду проектування подібних систем антизледеніння. Оцінюється можливість зриву з поверхні даху крижаних брил і бурульок, сповзання снігових заметів, намічаються рішення щодо їх попередження, установки елементів снігозатримання, що працюють узгоджено з системою антизледеніння.

Потужність, необхідна для прогріву ділянок покрівлі та водостоків, визначається виходячи з кліматичних умов даної місцевості, типу покрівлі (“холодна” або “тепла”), матеріалу покрівлі, висоти будівлі, орієнтації скатів покрівлі по сторонах світу, нахилу покрівлі, довжини та діаметру водостічних труб, довжини і розміру лотків, жолобів.